Росія все частіше звинувачує жителів окупованих територій у підтримці збройних сил України
Для того, щоб затримувати українців в окупації і на території Росії, а потім влаштовувати псевдосуди, Росія знаходить найрізноманітніші приводи. Один із таких — звинувачення у підтримці збройних сил України. За останні місяці відомо про щонайменше чотири випадки арештів людей, яких підозрюють у фінансуванні армії, розповідають “Новини Донбасу”.
РФ звинувачує українців у допомозі ЗСУ все частіше
29 липня Росгвардія повідомила про арешт 25 людей у Запорізькій та Херсонській областях. Вони нібито “збирали та передавали кураторам із ЗСУ відомості про дії підрозділів Міноборони, Росгвардії та МВС Росії, а також здійснювали публічні заклики до терористичної діяльності. Серед фігурантів — учасники та спонсори заборонених організацій”. Про те, що ці звинувачення безпідставні, говорить, як мінімум, фраза про “публічні заклики”, адже в окупації відкрито демонструвати свою незгоду з політикою Росії не ризикує ніхто.
Зі звинуваченнями у фінансуванні української армії стикаються жителі всіх окупованих регіонів. Днями Слідчий комітет угруповання “Луганська республіка” опублікував відео арешту луганчанина. Він нібито переказував гроші полку “Азов”. У короткому ролику чоловік зізнається у цьому. Ймовірно, це відбувається під примусом.
Наприкінці травня медіа “республіки” також повідомляли про арешт луганчанина, який нібито надавав фінансову підтримку “Азову”. У мережі опублікували відео досить жорсткого затримання. Силовики зупинили авто, витягли з нього чоловіка, зв’язали йому руки та відвезли його до Слідчого комітету. У Z-пабліках повідомили, що луганця звинувачували в тому, що він у період з лютого по листопад 2023 року через платформу TikTok нібито здійснив не менше восьми переказів “Азову”. На якому етапі суд і який строк інкримінують чоловікові, невідомо, але найчастіше Росії у таких випадках не скупляться на роки позбавлення волі.
Так сталося з уродженцем міста Сніжне Донецької області Данилом Єфімовим, якого засудили до 12 років колонії суворого режиму. Його історія звертає увагу на себе ще й тому, що юнакові лише 19 років.
Данило Єфімов. Фото: Перший відділ
Наприкінці грудня 2023 року Єфімов разом із сім’єю планував летіти до Туреччини. В аеропорту Волгограда хлопець показав прикордонникам свій український паспорт, російського документа він не мав, що спричинило допит. У Єфімова забрали телефон — це вже звичайна процедура під час фільтрації. У застосунку українського банку прикордонники виявили кілька переказів на суму 13 тисяч рублів благодійному фонду Сергія Притули. Але українця спочатку затримали не за це, а нібито за нецензурну лайку, а потім за хуліганство у центрі міста.
Після цього Данила Єфімова побили просто у кабінеті поліції чоловіки в масках. Вони вимагали, щоб він підписав явку з повинною. Українець відмовився і його заарештували за підозрою у держзраді вже за переказ грошей до фонду Притули. Хлопця доправили до СІЗО Ростова-на-Дону, де він погодився дати свідчення.
Реальна кількість затриманих — невідома
У Центрі прав людини ZMINA кажуть: випадків, коли українців в окупації затримували нібито за фінансування ЗСУ чи якусь іншу підтримку армії — понад 250. Водночас, цю статистику не можна назвати вичерпною, адже російські дані правозахисникам недоступні.
“Ми моніторимо відкриті джерела. Це люди, щодо яких відкрито кримінальні провадження, частині з них уже винесено вироки та люди відбувають покарання. Проблема також у тому, щоб дізнатися місце відбування покарання. Навіть російські адвокати часто не можуть дізнатися про місце”, — коментує керівниця напрямку документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко.
Правозахисникам відомо про більш ніж 250 випадків затримання українців в окупації за підтримку ЗСУ. Кадр з відео Слідкому Росії
Експерт Медійної ініціативи з прав людини Андрій Яковлєв каже, що подібні процеси в окупації відбуваються з певною регулярністю. І це говорить про те, що Росія намагається контролювати опір та шукає будь-які ознаки, які можна сприймати як участь у діяльності збройних сил України. Причому, наголошує правозахисник, міжнародне гуманітарне право загалом дозволяє окупаційним адміністраціям застосовувати свій кримінальний закон у небезпечних для них ситуаціях.
“Якщо підтверджується, що є якісь розумні підстави та докази, що це справді загрожувало окупаційній адміністрації – наприклад, диверсійна діяльність, підривна діяльність – то за міжнародним правом вони можуть проводити розслідування. Як би це не боляче було нам чути. Це світова практика. Інша річ, що Російська Федерація ніколи не застосовує легальні процедури, передбачені міжнародним правом”, — каже Андрій Яковлєв.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, окупаційна адміністрація має забезпечити як захист обвинуваченого – тобто, надати адвоката, – так і постійний перегляд його справи.
“Якщо здійснюється затримання з мотивів безпеки, то треба простежити у часі, чи ця небезпека зберігається. Якщо небезпека зникла, то підстава для затримання також зникає. Але РФ так не робить. До затриманих не пускають адвоката, вони не мають жодних прав і навіть незрозуміло, живі вони чи ні. Будь-яке звинувачення завжди має перевірятися у процедурах змагань. А Російська Федерація затримує та позбавляє людей будь-яких прав. І це робить ці процеси незаконними. Людина зазнає тортур, вона не має реальної можливості спростувати звинувачення, не має захисту, не може викликати своїх свідків”, — коментує Андрій Яковлєв.
Найчастіше після затримання людей перевозять до Росії. На окупованих територіях проходять переважно лише суди першої інстанції. Те саме стосується і відбування строку ув’язнення. Як уточнила Єлизавета Сокуренко, українців здебільшого утримують у російських колоніях.