

Китай інвестує в окупацію України
Китайські компанії допомагають Росії вести “велике будівництво” на окупованій Донеччині.
Китайські компанії створили з нуля фабрики з видобутку та виробництва будматеріалів на окупованій частині Донецької області, щоб допомогти Росії швидко відбудовувати знищений нею ж Маріуполь та прокладати дороги для військової техніки, яка їде на українсько-російський фронт.
Китай, який позиціонує себе як миротворець та посередник, і побоюється західних санкцій, інвестує в російські проєкти на захоплених Росією територіях України. Україна та міжнародна спільнота поки що не дали оцінки такій політиці та діяльності Китаю.
“Реальна газета” провела розслідування, під час якого дізналася, як китайський бізнес працює в окупованих регіонах та хто за ним стоїть.
“Росія прийшла”?
Початок весни 2022 року, непримітне селище Мирне Волноваського району Донецької області щойно окупували російські війська.
Поки на південь від цього населеного пункту армія Росії стирала з землі півмільйонний Маріуполь, до Мирного несподівано приїхала делегація від керівництва маріонеткової донецької “республіки”.
Гості одразу їдуть на покинутий з 2008 року і частково затоплений Каранський кар’єр, де колись видобували щебінь для будівельних потреб. Цим об’єктом, як пояснили донецькі візитери мешканцям селища, дуже зацікавилися деякі інвестори. Вже за кілька місяців на кар’єрі розпочалися підготовчі роботи.
У серпні 2022-го до будівлі занедбаної фабрики провели електрику, завезли нову техніку та обладнання та одразу почали видобувати щебінь, розповіли “Реальній газеті” жителі Мирного. У жовтні 2022-го Каранський кар’єр та фабрику з переробки щебеню відкрили “офіційно”.
До травня 2023 року на підприємстві ТОВ “Каранський кар’єр” вже працювали 243 людини, в автопарку містилося 40 одиниць сучасної спецтехніки, а потужності фабрики дозволяли випускати близько 250 тонн на день товарного фракційного щебеню, заявляв заступник директора кар’єру Максим Єфименко в інтерв’ю пропагандистському телеканалу “Оплот”.
“Величезні екскаватори видобувають граніт 24 години на добу, зараз він особливо потрібний для відновлення республіки”, – так тоді донецькі медіа описували роботу підприємства, показуючи у своїх телесюжетах новенькі китайські екскаватори та вантажівки.
Напередодні святкування Дня перемоги 8 травня 2023 року селище відвідав “тимчасовий виконувач обов’язків голови ДНР” Денис Пушилін. “Запуск селищного підприємства є дуже гідним свідченням того, що Росія прийшла! Росія повернулася!”, – так пояснював він на урочистому мітингу мешканцям Мирного таємницю дивовижного відновлення та запуску Каранського кар’єру. Але “тимчасовий виконувач обов’язків” Пушилін збрехав: руку до відродження підприємства доклала зовсім не Росія.
Таємничі інвестори
У лютому 2024-го ватажок донецької “республіки” знову приїхав до Мирного, на той же кар’єр, відкривати нову фабрику з виробництва бетону. І тепер він, висловлюючи подяку таємничим інвесторам, які вклалися вже у другий промисловий об’єкт на окупованій території України, натякав на фінансування з інших країн.
“Вибудовуємо взаємодію вже з тими країнами, які нам близькі зараз, у розумінні всіх процесів, що відбуваються, де все працює на благо”, – так туманно пояснював Пушилін свої успіхи в залученні інвестицій у селище Мирне. Він заявив, що ТОВ “Каранський кар’єр” вже через півтора року після запуску став найбільшим платником податків до казни окупованої частини Донецької області.
Саме непоборне бажання функціонерів так званої донецької “республіки” похвалитися своїми зв’язками на міжнародній арені і дозволило “Реальній газеті” встановити справжнє походження інвестицій у цей, судячи зі всього, прибутковий будівельний бізнес на окупованій території України.
У листопаді 2023 року “прем’єр-міністр” донецької “республіки” Євгеній Солнцев заявив про те, що Каранський кар’єр підписав угоди про співпрацю з двома китайськими компаніями. “ТОВ “Каранський кар’єр“ підписав угоди про співпрацю з двома китайськими підприємствами – фабрикою з виробництва обладнання для подрібнення порід Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd та фабрикою з виробництва дробильно-сортувального обладнання Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd”, – написав Солнцев у своєму Телеграм-каналі. І виклав фото, де він позує з китайською делегацією на тлі державного прапора КНР.
“Угоди, зокрема, передбачають реалізацію спільних проєктів з виробництва та переробки будівельних матеріалів, будівництва гірничо-збагачувальних фабрик та дробильно-сортувальних заводів, інформаційно-консультаційну підтримку щодо підбору та постачання обладнання в ДНР”, – заявляв чиновник окупаційної адміністрації.
Джерела “Реальної газети” в окупованому Донецьку кажуть, що китайські інвестиції “зайшли” в проєкт “Каранський кар’єр” з самого початку його окупації у 2022 році, але офіційно співпрацю оформили лише через рік. Функціонери донецької “республіки” за очі називають підприємством не “Каранським”, а “Китайським кар’єром”.
Велике будівництво по-китайськи
Дві нові фабрики – з виробництва бетону та подрібнювальну – завдяки проєкту з китайцями побудували на території Каранського кар’єру минулого 2024 року в найкоротші терміни.
“Продукція компанії використовується для будівництва доріг та виробництва бетону не тільки у нас у ДНР, а й у ЛНР, Херсонській та Запорізькій областях”, – так коментували запуск цих об’єктів на місцевому телебаченні.
Ми переглянули десятки публікацій, присвячених роботі цього проєкту у російських та донецьких медіа. Російська пропаганда називає промисловий комплекс, що виріс навколо Каранського кар’єру, серцем так званої великої забудови, затіяної Кремлем на окупованій території України – мовляв, тепер кар’єр може забезпечити будматеріалами відновлення доріг та житлових будинків.
У місцевих медіа пишуть, куди саме вивозять вантажівки щебінь, граніт та бетон з підприємства – на Маріупольський напрямок, де укладають асфальтобетон на стратегічних для російської військової техніки трасах Донецьк – Маріуполь, Тельманове – Волноваха, Амвросіївка – Маріуполь та інших приазовських магістралях, ремонтують дороги та будівлі в самому Маріуполі, який є ключовим логістичним хабом Росії в регіоні.
За інформацією, яку отримала “Реальна газета” від мешканців селища Мирне, заводи “Каранського кар’єру” у 2024 році працювали у кілька змін, щоб задовольнити будівельні апетити окупантів, які заливають асфальтобетоном братські могили мешканців українського Маріуполя, вбитих російською армією.
Восени 2023 року подивитися на “велике будівництво” у розбомбленому Маріуполі приїжджала делегація китайських “блогерів” (так візитерів назвали у російських та українських медіа). Популярна співачка Ван Фан у межах цього візиту заспівала пісню “Катюша” на будмайданчику будівлі, яку Росія зводить на місці Маріупольського драматичного театру.
За півтора року до того, 16 березня 2022 року, російський військовий літак скинув авіабомбу на будівлю драмтеатру, у бомбосховищі якого ховалися цивільні мешканці міста. Не допоміг запобігти цьому воєнному злочину навіть велетенський напис “ДІТИ” на асфальті перед будівлею. Загинуло за різними оцінками від 300 до 1200 людей.
Після свого турне до Маріуполя китайські гості дали пресконференцію, під час якої Ван Фан розповідала про те, які гнів та обурення у неї викликали розповіді про злочини проти дітей з боку… “українських нацистів”. Поряд зі співачкою сидів її чоловік Чжоу Сяопін, відомий і впливовий китайський політик-антизахідник, член 14-го Національного комітету Народної політичної консультативної ради Китаю.
Компанії з провінції Хенань
Що відомо про китайські компанії, які уклали угоду з донецькою “республікою” та будують заводи та фабрики навколо Каранського кар’єру?
“Прем’єр-міністр” “республіки” у своєму Телеграм-каналі називав партнерами ТОВ “Каранський кар’єр” Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd та Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd. “Реальна газета” вивчила, що відомо про ці два підприємства, і з’ясувала, що обидва зареєстровані в Китаї, при цьому ведуть бізнес за кордоном, зокрема, в Росії.
Англомовна сторінка з інформацією про Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd (安玛工程设备(河南)有限公司) каже, що компанія виробляє обладнання для широкого використання у китайських та міжнародних дорожніх будівельних проектах. Її номер телефону та адреса – російські. Китайську адресу компанії ми знайшли в іншій базі даних, Sayary: No.51,14th floor, Unit 1, No.95 Jinshui Road, Jinshui district, Zhengzhou, Henan, China 450000. Назва цієї компанії китайською, як ми встановили за адресою реєстрації, – 安玛工程设备(河南)有限公司.
У ще одній китайській базі даних Tianyancha знайшовся номер телефону, пов’язаний з цією компанією – +86 18803712013. Ми перевірили цей номер за допомогою інструментів OSINT: він виявився прив’язаним до китайської соцмережі WeChat. Номер зареєстрований у Женчшу, Хенань, за локацією реєстрації Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd. на ім’я Хенгджі Лі. Ця людина в базі даних компанії, отриманих за допомогою WireScreen, проходить як Legal Representative. Є велика ймовірність, що саме Хенгджі Лі є на груповому фото з донецькими “прем’єр-міністром” Євгенієм Солнцевим.
Друга компанія, Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd (中鑫重工机器有限公司), – теж з провінції Хенань. Керівницею фірми, згідно з базою даних Wirescreen, є Liu Chenxia 刘晨), яка, можливо, також присутня на груповому фото з Солнцевим.
На сайті компанії написано, що Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd “є виробником дробильно-сортувального обладнання в Китаї, виробляє повний асортимент конусних, щокових та ударних дробарок, а також ударних дробарок з вертикальним валом, вібраційних гуркотів та живильників тощо”.
Також на сайті та соцмережах цієї компанії зазначено, що вона веде успішний бізнес в Росії.
На відео з китайської відеоплатформи Bilibi легко побачити схожість обладнання з тим, яке працює на фабриках “Каранського кар’єру”.
Згідно зі знайденими нами документами, постачання великої партії обладнання від Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd в Росію від 11 травня 2023 року призначалося Кам’янському щебеневому заводу в Ростовській області.
Ростовська область межує з окупованою частиною Донецької області України, тож якусь частину цього обладнання могли переправити на Каранський кар’єр. У переліку поставок – дробильне обладнання. За тими ж даними з бази даних офіційного імпорту в Росію, партію будівельного обладнання Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd відправили до Росії у грудні 2023 року.
Хлопець з бавовняної плантації
Чому саме компанії з провінції Хенань стали партнерами промислового комплексу на Каранському кар’єрі, цієї ключової ланки у “великому будівництві” навколо окупованого Маріуполя?
Ми знайшли посередників, які допомагали окупантам налагодити зв’язки з Китаєм.
18 березня 2023 р. “прем’єр-міністр” Євгеній Солнцев проводив зустріч із представниками “Російсько-китайського центру гуманітарного співробітництва”. Фрагменти відеозапису цієї зустрічі Солнцев виклав у своєму Телеграм-каналі: “Для нас, звичайно, дуже важливо, що китайський бізнес або держкомпанії заходитимуть до нас на територію, – заявляв Солнцев на зустрічі. – Це для нас, звичайно, підмога. Ми готові надати пул тих підприємств, які ми бачили б найважливішими для нас…”
“Ми б ще розглядали міста-побратими, – відповідав йому Чжан Цзінвей, голова “Російсько-китайського центру гуманітарного співробітництва” з боку Китаю. – Під ці проєкти можна відкрити технопарки, співпрацю з вишами, а також залучення інвестицій у різних галузях”.
У подкасті, записаному під егідою російського “Президентського фонду культурних ініціатив”, Цзінвея називають “російським математиком з Китаю”. Він з Шенцю, провінції Хенань. Подкаст називається “Як хлопець із бавовняної плантації у провінції Хенань переміг у конкурсі “Лідери Росії””. На обкладинці подкасту Цзінвей позує з міністром закордонних справ Росії Сєргєєм Лавровим.
Чжан Цзінвей – колишній студент та нинішній аспірант Південного Федерального університету (ЮФУ) у Ростові-на-Дону. Завзятий студент створив фірму з відправки китайських студентів до російських вишів. На базі цієї фірми відкрив мовну школу і навіть збирався “створити на півдні Росії єдину платформу, яка об’єднає китайців у діаспору”. У подкасті Цзінвей фантазував, що хоче створити в Ростові своє “місто в місті”, Чайнатаун, з китайськими ресторанами, філіями китайських університетів та технопарком, куди він збирається “запросити китайських чиновників та бізнесменів робити спільні проєкти на півдні Росії”. “Я говорю своїм китайцям, яких курую: “Ми зараз стоїмо біля машини історії. Раніше такі машини проходили повз, зараз вона зупинилася перед нами. І ми не маємо іншого виходу, окрім як сісти в неї і їхати вперед””, – заявляв Чжан Цзінвей.
У результаті “машина історії” привезла Цзінвея максимально близько до окупованих Росією територій України. “Хлопець із бавовняної плантації” не лише допомагав Солнцеву укладати угоди з китайськими фірмами, а й як науковець брав участь у розробці технологій для російського оборонпрому. У серпні 2023 року російські медіа написали про нього:
“Аспірант ПФУ з Китаю створив ефективну мережу для швидкого виявлення цілі за допомогою безпілотників. Молодий вчений запропонував полегшений та ефективніший алгоритм під назвою L-YOLO. Він включає нову головку виявлення для підвищення точності пошуку невеликих цілей, а також змінений розмір осередків прив’язки, що відповідає масштабам потенційних цілей, з використанням алгоритму кластеризації. “Алгоритм L-YOLO має не тільки високу ефективність виявлення невеликих цілей, але й легшу модель, підтверджуючи, що виявлення цілей з безпілотних літальних апаратів має хороші перспективи застосування. Порівняно з YOLOV5, наш алгоритм продемонстрував скорочення обчислювальних витрат на 42,42 відсотки та кількості параметрів на 48,6 відсотки”, – розповів Чжан Цзінвей. Зараз у цьому напрямку Чжан Цзінвей співпрацює з Пекінським науково-технічним університетом та Хенаньським професійним університетом легкої промисловості (партнери Південного федерального університету)”.
Вихованці Кирієнка
Кілька слів про Євгенія Солнцева, топменеджера донецької “республіки”, який особисто займається зв’язками окупаційної адміністрації з Китаєм.
До того, як стати “прем’єр-міністром”, цей російський політик та підприємець родом з Воронежа встиг попрацювати у різних російських будівельних структурах. В його офіційній біографії йдеться про те, що Солнцев “освоїв програму “кадрового управлінського резерву” Вищої школи державного управління, яку також називають “школою губернаторів””.
Школа існує при адміністрації президента Росії, нею опікується перший заступник голови адміністрації Путіна Сергєй Кирієнко. Кирієнко також очолює наглядову раду конкурсу для управлінців “Лідери Росії”, яка запустила російську політичну кар’єру “хлопця з бавовняної плантації” – вченого та посередника Чжан Цзінвея.
Ці школи та конкурси дозволяють заступнику голови адміністрації російського президента збирати кадри для формальних та неформальних структур, що забезпечують функціонування системи управління та економіки на окупованих територіях.
З кінця весни 2022 року Путін розширив повноваження Кирієнка, закріпивши за ним окуповані території України. Той же Євгеній Солнцев потрапив на роботу до окупаційної адміністрації Донецької області влітку 2022 року, ставши одним з перших російських управлінців з пулу випускників “школи губернаторів”, яких за вказівкою Кирієнка почали висувати на керівні посади в так званих “нових регіонах” – луганській та донецькій “республіках” та захоплених Росією частинах Запорізької та Херсонської областей.
Судячи з того, як Солнцев працює над залученням китайських інвесторів до окупованої частини Донецької області, цей напрямок його діяльності – один з пріоритетних.
“100 відсотків державної власності”
Участь двох приватних китайських компаній в інфраструктурних проєктах донецької “республіки”, схоже, лише розігріла апетити цього російського “ефективного менеджера”. У 2024 році Солнцев намагався заманити в захоплену частину Донецької області вже державні концерни з Китаю. У квітні 2024 року Солнцев їздив як учасник на Російсько-китайський будівельний форум у Харбін, КНР.
Там він презентував керівництву Уханьського проєктно-дослідного інституту чорної металургії “інвестиційний потенціал ДНР”.
“Обговорили з колегами можливості запуску та модернізації наших металургійних підприємств, – заявив Солнцев у своєму Телеграм-каналі. – Також були намічені варіанти взаємодії з двома китайськими компаніями Genertec International Co Ltd та з China Xinxing Group Co Ltd, які реалізують проєкти будівництва висотних будинків, бізнес-центрів, соцзакладів, автомагістралей та мостів”.
“Реальна газета” вивчила, що відомо про ці компанії.
Компанія Genertec International Holding Co., Ltd. займається зовнішньою торгівлею в галузі машинобудування та електроніки, імпортує технології та обладнання.
China Xinxing Group Co., Ltd. пропонує послуги з будівництва інфраструктури. Компанія проєктує і будує дороги, громадську інфраструктуру, здійснює електромеханічне монтажне проєктування, архітектурне декорування та інші види інжинірингу. China Xinxing Group також займається розвитком нерухомості, торгівлею, логістикою та іншими видами бізнесу.
Але найважливіше – обидві компанії є дочірніми компаніями China General Technology (Group) Holding Co., Ltd, гігантської корпорації, 100 відсотків акцій якої належить уряду Китайської Народної Республіки. Її активи станом на 2021 рік становили 34,5 млрд доларів, співробітниками компанії вважалися понад 52 тисячі осіб.
Дочірні структури China General Technology Group проєктують та будують промислові підприємства та індустріальні парки, сонячні, вітряні, газові та вугільні електростанції, залізниці та автомобільні дороги, портові споруди, а також спортивні та військові об’єкти. Наприклад, пов’язані з China General Technology Group корпорації зводили об’єкти для Олімпіади в Пекіні.
Джерела “Реальної газети” у луганській “республіці” кажуть, що окупаційна влада там теж намагається залучити китайські інвестиції в регіон.
Зокрема, зустрічі з потенційними китайськими інвесторами проходили у рамках економічного форуму у Санкт-Петербурзі 5-8 червня 2024 року.
Як відреагують Китай та союзники України?
Контакти компаній КНР з представниками російських окупаційних адміністрацій на захоплених територіях України поки що не викликали помітної реакції з боку українських офіційних відомств. Навіть поїздку відомої китайської співачки Ван Фан у зруйнований Маріуполь та їхню спільну з партійним діячем КПК Чжоу Сяопіном скандальну пресконференцію українські медіа розцінили як радше інцидент. Український урядовий сайт “Центр національного спротиву” влітку 2024 року писав, що “підтверджень від китайської сторони про наміри інвестувати у тимчасово окуповану Луганщину немає”.
Але китайські інвестиції у будівництво фабрик навколо Каранського кар’єру неподалік окупованого Маріуполя підкріплені договорами донецької “республіки” з двома будівельними компаніями з китайської провінції Хенань.
На думку Уни Олександри Берзіні-Черенкової, керівниці Центру досліджень Китаю при Ризькому університеті імені Страдиня, з якою ми консультувалися під час підготовки цього розслідування, Китай усіма силами намагається уникати потрапляння під західні санкції. За словами експертки, китайці підтримують Росію настільки, щоб це не перейшло межу, за якою їх почнуть піддавати санкціям. Дослідниця вважає, що після того, як історія про китайський бізнес на окупованій Донеччині стане відомою, китайський уряд її заперечуватиме.
Ексглава МЗС України, керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко вважає, що приватні компанії в Китаї не можуть діяти автономно від уряду: “Китай – це тоталітарна централізована система, і, мені здається, що там навіть і думати про таке не можна без відповідних дозволів. Тут треба відзначити, що Китай стоїть безумовно на боці російського агресора. Китай допомагає цьому агресору отримувати з усього світу те, що йому необхідно для використання в озброєннях. Китай купує у Росії нафту. Принаймні робив це до останніх дуже жорстких санкцій з боку попередньої адміністрації Байдена. Китай – це ідеологічний союзник Росії”.
“Реальна газета” звернулася до китайських компаній, які, згідно з нашим розслідуванням, інвестують в економіку окупованих територій, а також до Чжана Цзінвея із запитами, та очікує відповіді.
Редакція “Реальної газети” вважає, що щонайменше дві китайські компанії, Zhongxin Heavy Industry Machinery Co., Ltd та Amma Сonstruction Machinery Co. Ltd, мають стати об’єктом міжнародних санкцій. Інакше участь в “інвестиційних проєктах” на окупованій території державних мега-корпорацій Китаю стане лише питанням часу.
Редакція висловлює вдячність Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) за допомогу у проведенні цього розслідування.