Російська компанія заявила про плани експортувати вугілля з окупованої Луганщини. Експерти вважають їх сумнівними
Генеральний директор компанії Торговый дом “Донские угли” Олєг Князєв заявив, що з жовтня компанія почне експортувати вугілля через порт окупованого Маріуполя. Як видно з повідомлення російського видання РБК, поки не визначено, куди саме: переговори нібито ведуть з покупцями в Китаї, Індії, Ірані, Узбекистані і Малайзії.
Також, за інформацією РБК, компанія розглядає також можливість експорту через російські порти в Ростовській області і залізницею через Азербайджан.
Як розповіли в РБК, ТОВ Торговый дом “Донские угли” було створено у Ростові-на-Дону у 2020 році. У 2024 воно отримало в “оренду” від “уряду” луганської “республіки” десять шахт, збагачувальну фабрику і два вантажно-транспортних підприємства. Частина “орендованих” шахт до 2014 року належала холдингу “Метінвест” Ріната Ахметова, інші – українському державному підприємству.
В РБК звернули увагу, що з 2021 до 2024 року виручка компанії “Донские угли” впала з 20,9 до 1,2 млрд рублів. При тому, якщо 2021 рік компанія завершила з чистим прибутком у 982,9 млн рублів, то 2023 – з чистим збитком у 57,2 млн рублів.
Тим не менш, керівництво компанії обіцяє інвестувати в “орендовані” шахти 2,9 млрд рублів власних коштів і збирається залучити 25–30 млрд кредитів. В “Донских углях” розраховують, що за рахунок власних вкладень змогли би збільшити видобуток до 5 млн тонн на кінець 2025 року. За результатами 2024 року “орендовані” шахти, як зазначили в РБК, видобудуть 1 млн тонн.
На думку головного стратега російської інвестиційної компанії “Вектор Икс” Максіма Худалова, яку наводить РБК, через несприятливу кон’юнктуру на світовому ринку вугілля “Донские угли” могли б експортувати до 1,5 млн антрациту. Худалов також припустив, що на плани компанії впливатиме суттєвий дефіцит кадрів в окупованому регіоні.
Гендиректор російської INFOLine-Аналитики Михаіл Бурмістров в коментарі РБК припустив, що “Донские угли” зможуть здійснювати поставки вугілля з “орендованих” шахт хіба що на російський ринок і, епізодично, в Іран.