За 14 тижнів окупаційні адміністрації опублікували 11698 адрес нерухомості, яку можуть забрати у власників
Щонайменше 1070 адрес нерухомості “з ознаками безхазяйної” опублікували окупаційні адміністрації у чотирьох областях України за минулий тиждень, з 25 листопада по 1 грудня. За 14 тижнів, від початку підрахунку, опублікували, таким чином, щонайменше 11698 адрес “майна з ознаками безхазяйного”.
У відповідних оголошеннях окупаційних муніципальних і обласних адміністрацій сказано, що власники такої нерухомості можуть пред’явити права на неї, звернувшися до окупаційних адміністрацій особисто с документом, що посвідчує особу, ідентифікаційним номером платника податку і документами, які посвідчують право на нерухомість.
Якщо власники не з’являться з документами протягом 30 днів після публікації оголошення, їхнє майно передаватимуть у “державну” або “муніципальну” власність.
З тексту оголошень очевидно, що власники майна мають пред’явити російські документи.
Як видно з оголошень, така ревізія нерухомого майна відбувається на всіх окупованих Росією територіях, крім Криму, в тому числі на тих частинах Донеччини і Луганщини, контроль над якими Україна втратила ще у 2014-2015 роках. Росія анексувала всі ці території у вересні 2022 року, але на окупованих з 2014-2015 років частинах Донеччини і Луганщини майно у законних власників почали забирати задовго до анексії. Віднедавна на всіх окупованих територіях власники нерухомого майна мають зареєструвати своє майно в Росреєстрі.
Окупаційна адміністрація Запорізької області з осені публікує зведені списки майна “з ознаками безхазяйного” один-два рази на місяць. У порівнянні з іншими окупованими частинами України це найкоротші списки, але з відповідного розділу на сайті окупаційної адміністрації Запорізької області видно, що ревізію житлової і комерційної нерухомості там проводять ще з 2022 року.
25 листопада – 1 грудня найбільше адрес нерухомості “з ознаками безхазяйної” опублікували окупаційні адміністрації в донецькій “республіці”. Найбільше такої нерухомості – 449 адрес – знайшла окупаційна адміністрація Маріуполя.
Окупаційна адміністрація Лисичанська в Луганській області щотижня публікує по 20 адрес квартир “з ознаками безхазяйності”, навіть якщо низка таких послідовних публікацій стосуються одного будинку. З понад сотні адрес, опублікованих у жовтні і листопаді, по 32 і 33 таких адреси відносилися до двох сусідніх будинків. Ще 73 квартири “з ознаками безхазяйності” знайшли в одному будинку в сусідньому кварталі на околиці міста, яке сильно постраждало від бойових дій.
Окупаційна адміністрація Маріуполя стало публікує найбільше адрес. Опубліковані нею таблиці дають зрозуміти масштаб руйнування і знелюднення міста. Так, за зведеними даними окупаційної адміністрації Маріуполя, опублікованими 20 вересня, в місті виявлено 497 нежитлових приміщень і 4213 житлових “з ознаками безхазяйних”. Ще 1564 приміщення, як стверджують в окупаційній адміністрації, виключено з переліку безхазяйних, що означає, що їхні власники знайшлися і змогли підтвердити своє право на них.
Медіа регулярно розповідають про неможливість місцевим мешканцям, які залишилися в місті, отримати житло в Маріуполі замість зруйнованого. Йдеться про знесення цілих кварталів, на місці яких будують нові житлові комплекси з квартирами на продаж і з новими адресами.
Списки нерухомості “з ознаками безхазяйної” або “безхазяйної” на окупованих частинах Луганщини і Донеччини буває складно знайти. Деякі окупаційні адміністрації на цих територіях публікують свіжі списки в стрічках новин на своїх “офіційних” сайтах – інші, навіть у межах тієї ж області, – в спеціальних розділах.
Наприкінці жовтня окупаційна адміністрація Антрациту на Луганщині вперше опублікувала свіжий список майна “з ознаками безхазяйного” з конкретною датою, а також додала дати до адрес, які публікувала раніше. Списки без дати публікації робили абсурдною вимогу до власників з’явитися протягом 30 днів після публікації адреси їхнього майна.
Більшість сайтів окупаційних адміністрацій на Донеччині фактично неможливо відкрити користувачам поза межами Росії, в той час як на своїх сторінках у соцмережах деякі з таких адміністрацій не публікують адреси “майна з ознаками безхазяйного”.
Окупаційна адміністрація Лутугиного взагалі не інформує власників про можливість визнання їхнього нерухомого майна “безхазяйним”: відповідних списків не вдається знайти ні на сайті, ні на сторінках адміністрації у соціальних мережах. Тим не менш, на початку жовтня і на початку листопада вона опублікувала десятки “постанов” про визнання “безхазяйними”, тобто, такими, що перебувають вже в процесі передачі у “муніципальну” власність, об’єктів нерухомості.
Окупаційна адміністрація Сватового на Луганщині майже не наповнює ні свій сайт, ні сторінки у соціальних мережах.
Окупаційні адміністрації Лисичанська, Рубіжного і Сіверськодонецька стало наповнюють свої сайти і сторінки в соціальних мережах, але в жодному з трьох сусідніх міст, які створюють агломерацію, немає інтернету і телефонного зв’язку. До того ж в них обмежено в’їзд, навіть людям, які проживають поруч з ними на окупованій частині Луганської області.
До того ж місцеві медіа повідомляють про труднощі з оформленням або підтвердженням права власності на нерухоме майно на окупованих територіях через брак чи повну відсутність нотаріусів.
До того ж є припущення про збільшення кількості випадків непроходження фільтрувальних заходів в Росії українськими біженцями, які намагаються повернутися з-за кордону, щоб встигнути оформити собі російські документи і підтвердити право власності на майно на окупованих територіях. В’їзд на окуповані території України з-поза меж Росії можливий тільки після проходження спеціальної перевірки в російському аеропорту Шереметьєво представниками російських спецслужб.
З переписки на сторінці окупаційної адміністрації Лисичанська у російській соціальній мережі ВК
Можливість отримати російський паспорт для мешканців окупованих територій залишається лише до кінця 2024 року. Ті місцеві мешканці, хто не захочуть або не зможуть цього зробити, матимуть в своїх окупованих областях лише права іноземців за російським законодавством.
За словами українського омбудсмана Дмитра Лубінця, все більше українських вимушених переселенців повертаються на окуповані території. На думку Лубінця, це пов’язано з браком матеріальної допомоги від держави, непередбачуваністю державної політики щодо вимушених переселенців і тертям між ними і мешканцями громад, в які вони вимушено переселилися.