Стеження, каральна психіатрія і ксенофобія: як Москва “протидіє екстремізму”

У середині листопада в Росії та на окупованих нею територіях провели “оперативно-профілактичні” заходи під назвою “Ні ненависті і ворожнечі”.

Заходи, направлені буцімто на попередження екстремістської діяльності та формування у громадян негативного ставлення до радикальних рухів, проводили зокрема у навчальних закладах.

Ще однією метою заходів назвали “сприяння міжетнічній та міжконфесійній злагоді та виховання у дусі патріотизму”, розповідає “Реальна газета”.

Росія — білий голуб миру

В межах акції по всій країні та на захоплених нею територіях України проводили флешмоби, зустрічі, лекції. Дітей залучали до конкурсів малюнків і навіть водили у поліцейські відділки. Повідомлення у медіа про ці заходи ілюстрували картинками з голубами і чистим небом: мовляв, ні війні.

Такі акції в Росії проводять щорічно, їхні організатори стверджують, що “екстремізм та тероризм є реально небезпечними, як для міжнародної спільноти у цілому, так і для РФ зокрема”.

Під час заходів дітей закликають бути пильними при користуванні соцмережами і не поширювати матеріали, які “здатні розпалювати ненависть чи ворожнечу, а також не залишати коментарів, які виправдовують дії екстремістів”:

“Важливо, щоб молодь розуміла, що екстремізм може проявлятися не тільки у насильницьких діях, але й у поширенні ненависницьких ідей через соцмережі і інші платформи”.

За словами журналіста з Росії, історика і правозахисника Антона Наумлюка, російські державні органи давно здійснюють спостереження і контроль за настроями у школах і університетах. За навчальними закладами було закріплено співробітників центру з протидії екстремізму МВС та ФСБ, які відстежували настрої студентства.

“До 2014 року ця система була тільки системою спостереження, а потім вона стала системою контролю та нав’язування, і почала втручатися в освітній та виховний процеси”, — зазначив Наумлюк.

Він додав, що тепер багато уваги приділяють відстеженню проявів нелояльності: постів у соцмережах з антивоєнними настроями, висловлювань, які засуджують дії російської армії, тощо.

За його словами, спостереження ведуть не тільки за учнями і студентами, а і за вчителями та викладачами.

“В Росії є кілька випадків, коли вчителів переслідували за те, що на них скаржилися учні або їхні батьки, бо вони говорили щось недостатньо патріотичне або антивоєнне. Такі випадки були і в Криму”, — сказав Наумлюк.

На його думку, численні “патріотичні” публічні акції в Росії проводять, щоб продемонструвати “правильні” настрої.

“Це така собі публічна цензура, яка також формує громадську думку. Тобто, людина дивиться, як в школі, наприклад, відкривають “парти героїв СВО”, меморіальні таблички загиблим російським військовим. Ті, хто це бачать, прекрасно розуміють, що виступати проти цього тренду небезпечно”, – зазначив Наумлюк.

Каральна психіатрія повернулася

Тих, хто не стануть слідувати трендам, оголосять екстремістами. В окупованому Маріуполі поліція відзвітувала, що у підрозділах зі справ неповнолітніх донецької “республіки” перебувають на обліку 263 людини, з них 16 — за дії “екстремістського характеру”. До кримінальної відповідальності притягнули 161 неповнолітнього, 48 з них відправили на примусове психіатричне лікування.

Тобто, у Росії досі діє каральна психіатрія, як СРСР, де на примусове лікування до психлікарень відправляли дисидентів.

Антон Наумлюк каже, що в Росії не вбачають у таких заходах нічого надзвичайного, адже їх вживають у відповідності до закону.

“Коли я працював в журналістиці в Росії, ще до 2012 року, я спостерігав випадки, коли дітей, які бешкетували, доставляли проблеми вчителям і поліції, примусово відправляли на перевірку психічного стану”, — розповів він.

“Вони можуть називати ознакою захворювання будь-яке немейнстримне, непатріотичне чи антивоєнне висловлювання. Тобто все, що йде всупереч державній політиці, передусім, стосовно України та війни”, — каже Наумлюк.

На його думку, такі заходи допомагають придушити навіть словесні прояви нелояльності режиму, з одного боку, і виставити дисидентів психічно хворими маргіналами – з іншого.

У пошуках терористів і диверсантів

У Телеграм-каналі “АТК-Новоросія” можна знайти чимало інформації про затримання людей, зокрема, з окупованих територій за звинуваченнями у тероризмі та екстремізмі.

Наприклад, там можна побачити відео, на якому двоє силовиків скручують і валять на асфальт жінку, яка переходить дорогу. Або заламують руки пенсіонеру у нього вдома.

Далі людей віддають під “суд”, який виносить вироки з тюремними термінами. Наприклад, 49-річну мешканку окупованого Мелітополя звинуватили у публічних закликах до здійснення терористичної діяльності: вона буцімто написала коментар у соцмережі, в якому “закликала до насильницьких дій щодо керівництва, військових і громадян РФ”. Жінку засудили до 5,6 років колонії.

Таких і подібних повідомлень — багато. Вони мають на меті залякати людей та попередити акти непокори. За підтримку України затримують як на окупованих територіях України, так і в Росії.

Антон Наумлюк каже, що путінський режим відтворив в Росії також атмосферу недовіри і доносительство.

“Більшість судових справ про дискредитацію російської армії чи держзраду базується на доносах. Хтось доносить на вчителів, які у школі засуджують вбивства цивільних і ведення агресивної війни. Хтось доносить на людей, які слухають у машині “Океан Ельзи””, — сказав він.

Неросіяни під владою Москви

Разом із “запобіганням” тероризму і екстремізму, у Росії та окупованих нею територіях говорять про протидію “спробам західних політичних сил розколоти суспільство за міжнаціональною ознакою” та ксенофобії.

У Луганську, етнічний склад населення якого явно змінився після переїзду туди представників російських етногруп та мешканців країн Середньої Азії, навіть проводили нараду з керівниками релігійних організацій.

“Головна наша мета — не допустити насильства у міжконфесійних стосунках, від цього залежить мир на нашій території”, — казав тоді керівник адміністрації глави луганської “республіки” Олексій Самойлов.

Повагу до інших національностей у Росії розуміють, як і все інше, по-своєму.

Антон Наумлюк каже, що російська держава завжди мала упереджене ставлення до інших народів, зокрема, народів Росії. Після теракту у Крокус Сіті Холі ці тенденції посилилися.

“Здається, що влада вирішила використати громадський страх перед терактами, побутову ксенофобію, яка завжди була в Росії, для більшого контролю за настроями людей”, — сказав Наумлюк.

Він зазначив, що в Росії на законодавчому рівні ухвалені шовіністичні рішення про депортацію робітників, які протягом багатьох років приїжджали з Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану й інших країн Центральної Азії.

Також жорсткішою стає риторика, яку використовують депутати та чиновники. Все це підтримує ксенофобські настрої серед росіян.

“Все злилося воєдино і виглядає як величезне ідеологічне полотно ненависті до всього чужого. Вони проводять “дні толерантності”, називаючи толерантністю російський шовіністичний націоналізм, щоб всі, хто перебувають поруч, ставали більшими росіянами, ніж самі росіяни”, — підсумував Наумлюк.